До 1929 р. Злинська середня школа для росіян і українців розташовувалася в приміщенні старої Міністерської двокласної школи, яка розташовувалася через дорогу відшкільного спортивного майданчика, по провулку Привокзальному ( біля сучасного будинку Яковлевих. Ось як про цю школу пише Гончаров Петро Семенович: «… Это была огромная красивая усадьба с фруктовым садом и широкой аллеей, обсаженной берёзами. Аллея соединяла Привокзальный переулок с переулком Толстого. В глубине этой усадьбы вдоль переулка Привокзального располагалось длинное кирпичное одноэтажное здание под железной крышей. В здании находилось 6 классных комнат, площадью 36 кв.м. и учительская. Рядом был построен глинобитный домик – квартира директора или учителя. Директором Министерского училища дореволюционного периода был Чересленко Иван Лукич, человек чистой души и благородного сердца. Со слов старожилов это был высокообразованный, культурный и гуманный человек, который с уважением и почтением относился к односельчанам. Принимал участие в революционных событиях 1905 г., создавал в школе демократические порядки, боролся за равенство. В 1920 г. назначен заведующим отделом народного образования Злынской волости.

В январе 1929 г. ученики перешли в новое здание начальной школы. Здесь было 4 классных комнаты, площадью 40-49 кв.м., библиотека, учительская, кабинет директора, канцелярия, коридор длиной 40 м и шириной 2,5 м, входной коридор, фойе, квартира директора с коридором, прихожей, кухней и 2 комнатами.

Школа № 6, збудована у 1928 р. (вигляд з вулиці Комсомольської)

В 1934 -1935 учебном году школа была реорганизована в среднюю с русским языком обучения. Со временем школа

переполняется учениками, катастрофически не хватает места, поэтому в 1934 г. школе передано здание бывшего бурячного товарищества, которое было переведено в с. Хмелевое( в этом здании располагался также и Злынский РК КП Украины, куда в 1934 приезжал секретарь ЦК КП Украины С.В. Кассиор). Это здание находилось через дорогу от школы( на месте современного 2-х этажного жилого дома). Здесь размещалась библиотека, 4 классных комнаты и большой зал в котором находилась пионерская комната, часто там проводились разного рода мероприятия, юбилейные торжества, иногда, даже уроки физкультуры. В это же время школе было передано саманное здание бывшей почты, где было обустроено 3 классных комнаты. Рядом находилось помещение сарайного типа под соломенной крышей. Именно здесь была обустроена кухня и столовая для учащихся. А в 1932-1934 гг. здесь кормили голодных детей. Позже здесь был обустроен тир для стрельбы из малокалиберных винтовок. ( Эти помещения располагались рядом, на территории современной больницы). Первый выпуск был в 1937 г.

Злинська середня школа №6 ( вигляд з вулиці Велігіна)

Перший в історії школи атестат з відзнакою, який прирівнювався до «Золотої медалі».

В школе работал оркестр народних инструментов под. руководством учителя Зайончковского Антона Гавриловича – бывшего военного дирижера. В оркестре участвовало около 100 учащихся различного возраста.

… В довоенный период ядром педагогического коллектива были следующие учителя: Сильвейстров П.А., Сильвейстрова А.М., Тихомиров М.И. Тихомирова З.Г., Любченко Н.М., Любченко Э.М., Соколенко Г.И.. Громик О,Я., Гавриленко М.Н., Гаврилов Н.М., Гаврилова Н.Х. Кравченко Г.В., Пугачев В.А. Центнер Э. К. и др.» ( з спогадів Гончарова П. С.)

Обстановка небаченої в історії війни не могла не позначитись на народній освіті і на діяльності Злинських шкіл. Багато вчителів, учнів старших класів, охоплені могутнім патріотичним поривом пішли на фронт. Багато з них гідно несли свою службу, 19 назавжди залишилися на полі бою:

1. Велігін Петро Володимирович ( випускник 1940 р.);

2. Ватагіна Марія (1937 р.);

3. Рубцов Іван Йосипович (1937 р.);

4. Соломаха Єгор Хомич (1937 р.);

5. Горбунов Микола Григорович (1938 р.);

6. Подкопаєв Олексій Стефанович (1939 р.);

7. Ніколаєв Василь Сергійович (1939 р.);

8. Павліков Аркадій Іванович (1940 р.);

9. Соломаха Микола Єфимович (1940 р.);

10.Кондратюк Іван Іванович (1940 р.);

11. Голованов Петро Павлович (1940 р.);

12. Касяненко Іван Гаврилович (1940 р.);

13. Чорноусов Василь Семенович (1940 р.);

14. Яриш Олексій Михайлович (1940 р.);

15. Демченко Володимир Максимович (1940 р.);

16. Новіков Петро Олексійович (1940 р.);

17. Науменко Филип Петрович (1940 р.);

18. Демченко Микола Вікторович (1940 р.);

19. Тананайко Ілля Ілліч (1940 р.).

Під час німецької окупації школи не працювали, а при звільненні деякі школи були спалені. Вже 1 жовтня 1944 року відновилися заняття у школі №1 та 4-х початкових, в яких навчалося біля 1400 учнів. Згодом працювали і побудовані колгоспами кілька дитячих садочків. У 50-х роках заняття у школі проводилися у 3 зміни: 2 зміни для масової школи і третя - для класів сільської молоді. В повоєнний період росте кількість учнів, особливо початкових класів, відчувається гостра нестача вчителів. Тому було прийнято рішення відібрати найкращих випускників 7- річної школи для роботи вчителями в початкових школах. Так стали вчителями Колеснікова М.Д., Корженко І.М., Ступніченко М.Л., Басов Г.Я., Недолужко Ф.М., Яриш Ф.С., Костін Ф.Д.,Колодєєв І.Ф. та багато інших. Працюючи в школі, вони отримували педагогічну освіту заочно.

Директори школи №1( №6)

З 1929 р. по 1941 р.